Асоціація ОРЕМ-Україна
Суворова, 4/6 Киев
+380445904508 +380445904508

Скільки має коштувати електроенергія

28.02.2017 13:21

Цінова політика держави в електроенергетиці прирікає споживачів на подальше зростання тарифів, а операторів на традиційні збитки.

Замість створення і стимулювання на ринку оптимального конкурентного середовища, Україна повторює європейські помилки, які країни ЄС виправили ще на початку 2000 років. Зокрема, йдеться про консервативну політику косметичного удосконалення моделі ціноутворення за прикладом невдалого досвіду Великої Британії. В основі такої політики лежить концепція «єдиного покупця» на оптовому ринку, якому всі виробники зобов'язані продавати електроенергію, а всі покупці – купувати її з урахуванням затверджених Регулятором (НКРЕКП) тарифів на транспортування і розподіл енергії природними монополіями.

Ситуацію посилює те, що формування цін на оптовому ринку електроенергії здійснюється конкурентним шляхом (згідно з поданими цінових пропозицій), виключно на продукцію теплових електростанцій. Операторам інших видів генерації ціни визначає НКРЕКП.

Повторюся, світовий досвід використання практики «єдиного покупця» показав неефективність такої моделі з причини недостатньої конкуренції на ринку. І в тій же Великій Британії, наприклад, ще в 2000 році, від такої практики відмовилися на користь принципово нового порядку реалізації електроенергії.

Основна суть такого підходу полягає в купівлі-продажу електричної енергії на підставі двосторонніх контрактів між продавцем і покупцем та впровадженні відповідних балансуючих механізмів.

Разом з тим, країни ЄС продовжують вести інтенсивний пошук шляхів розвитку ринкових відносин і реалізовувати стимулюючі методи регулювання природних монополій, удосконалювати тарифні системи. За даними Євростату, це дозволило стабілізувати ціни для населення і знизити їх для непобутових споживачів. Зокрема, як зазначається у звіті німецького Регулятора за 2015 рік, середня ціна електроенергії на спотовому ринку знизилася на 12%, а ціна пікової електроенергії впала вдвічі порівняно з 2008 роком.

Основними чинниками, що вплинули на динаміку цін у країнах ЄС, стали зростання конкуренції на ринку електроенергії і сприятлива ситуація на ринку первинних енергоносіїв. З 1 липня 2007 року (у Німеччині це відбулося раніше), всі споживачі країн Європейського Союзу, включно з населенням, отримали право вільного вибору постачальників електроенергії та газу.

У підсумку, до 2015 року, 24,9% побутових споживачів електроенергії Німеччини змінили свого постачальника. У 2013 році частка таких споживачів становила 20,9%. Своєю чергою, у 2015-му, постачальників змінили 13% споживачів – юридичних осіб, проти 11% у 2014 році.

Відсутність реформ у сфері електроенергетики України, недосконала політика профільних міністерств і відомств, подорожчання первинних енергоносіїв та інфляційні процеси в комплексі обертаються погіршенням техніко-економічних показників підприємств галузі.

В результаті закономірно зростають тарифи, як для непобутових споживачів, так і для населення. Зокрема, кінцеві ціни для споживачів – юридичних осіб за другим класом напруги, введені з лютого 2017 року, в багатьох регіонах країни перевищують 2 грн за кіловат-годину. Це в 2,3 рази більше встановлених з березня поточного року розцінок для населення за умови споживання до 100 кВт/год, і на 20% більше тарифів, розрахованих при споживанні понад 100 кВт/год на місяць. І це при тому, що витрати на транспортування та постачання електрики населенню більш високі, аніж непобутовим споживачам.

Враховуючи Постанову НКРЕКП №1129 від 13.06.2016 року, передбачає можливість щомісячного зростання тарифів для непобутових споживачів до 3%, а також необхідність бездотаційного формування цін для населення, можна зробити висновок про те, що інфляційний тиск на рівень  цін для населення надзвичайно високий.

Ще один істотний недолік системи тарифоутворення полягає у непослідовному застосуванні абонентської плати (плати за приєднану потужність або двоставковий тариф). Наразі держава вже передбачила абонентську плату за постачання теплової енергії, гарячої води,  в газовій промисловості та гідроенергетиці. У той же час, НКРЕКП абсолютно безпідставно відмовляється від запровадження абонплати за послуги операторів розподільчих електричних мереж, хоча відповідну Постанову регулятора було прийнято ще в 2000 році.

Не виконується норма чинного законодавства про ринок електричної енергії, якою також передбачено введення плати за приєднану потужність. Цей факт абсолютно не відповідає міжнародній практиці. У країнах Європи – Німеччині, Австрії, Великій Британії та інших – абонентська плата за послуги транспортування та розподілу електроенергії є звичайною практикою. Це дозволяє компенсувати затрати розподільчих мереж, які вони здійснюють постійно, незалежно від обсягів поставок енергії.

Відсутністю абонентської плати держава позбавляє операторів розподільчих мереж можливості оптимізувати як використання потужностей розподільчих мереж, так і приєднання потужностей споживачів.  

Внаслідок відсутності економічного примусу до оптимізації приєднаної потужності споживачі відмовляються від її перегляду, не дозволяючи таким чином енергорозподільчим компаніям підключати нових споживачів і знизити витрати на обслуговування мереж. При цьому, ситуацію посилює тенденція нестабільної роботи наявних споживачів – юридичних осіб. Простіше кажучи, багато підприємств, в силу стрімкої рецесії економіки, змушені або закриватися, або нарощувати борги за платежами, що автоматично позначається нестабільністю всієї електроенергетичної галузі.

Досить закономірно, що така ситуація не сприяє залученню інвестицій в галузь поставок і розподілу електроенергії, які могли б забезпечити її стабільний розвиток. Нинішній рівень інвестицій у ці стратегічні сегменти українського ринку вдвічі менше, ніж у європейських країнах, і не можна порівняти з рівнем інвестицій окремих держав. Скажімо, у Німеччині, в 2015 році обсяги інвестицій в розподільчі мережі збільшилися до €6,85 млрд порівняно з €5,8 млрд у 2013 році.

Середні ціни на генерацію 1 кВт.год електроенергії і тарифи на його передачу розподільчими мережами за кордоном у багатьох випадках рівні або відрізняються незначно. Наприклад, в Німеччині на початок 2016 р. ціна 1 кВт.год генерованої електроенергії склалася на рівні 6,11 цента, а затверджений Регулятором тариф на передачу 7,07 цента. У той час як в Україні відповідні показники становили 70,3 і 20,5 коп. (з урахуванням нормативних втрат в мережах), що явно свідчить про нерозуміння і недооцінку ролі розподільчих мереж в електроенергетиці.

Підсумки такої недалекоглядної політики України говорять самі за себе. Наша країна займає перше місце в європейських антирейтингах по тривалості перебоїв у постачанні електроенергії та рівня втрат у мережах.

Ще одна проблема полягає в постійному перенесенні термінів впровадження стимулюючих електророзподільчі компанії і споживачів принципів тарифоутворення. Зокрема, механізму RAB-регулювання. Очевидно, держава остерігається зростання тарифів на послуги з розподілу енергії. Однак, ці побоювання абсолютно безпідставні, оскільки такий механізм сприяє підвищенню ефективності розподілу енергії, контролю за витратами операторів, зниженню втрат за рахунок модернізації мереж, і, як наслідок, стабілізації з подальшим зниженням кінцевих розцінок на електроенергію для всіх споживчих категорій.

Дубовик
Сергій Федорович
Президент Асоціації операторів розподільчих електричних мереж

Біографічна довідка:

1961 р.н. Має чотири вищі освіти, дві з яких отримані в європейських вишах. Кандидат наук з державного управління, доцент. Фахівець у сфері паливно-енергетичного комплексу з 30-річним стажем професійної діяльності. Працював у паливно-енергетичному управлінні Секретаріату Кабінету Міністрів Украіни (19972011 рр.), у т.ч. п’ять років  на посаді начальника відділу електроенергетики. 20112015 рр. заступник голови Держенергоефективності Украіни, головним напрямом  роботи якого був розвиток відновлюваної енергетики.

Киричок
Олександр Семенович
Член Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж

Біографічна довідка:

Кандидат технічних наук, доцент. Академік Академії енергетики України. Провідний фахівець у сфері енергоефективності та енергозбереження, стратегічного планування програм і заходів енергоефективності в різних галузях промисловості України. Має великий досвід роботи в урядових органах державного управління – Державній інспекції з енергозбереження та Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України. Постійний учасник міжнародних науково-технічних конференцій. Автор більше ніж 50 наукових робіт з питань енергозбереження у вітчизняних та зарубіжних профільних виданнях.

Гридасов
Олександр Іванович
Член Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж

Біографічна довідка:

1941 р.н. Працював начальником відділу ціноутворення Мінекономіки України. Займав посаду члена НКРЕ України та голови НКРЕ України.


К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: