Асоціація ОРЕМ-Україна
Суворова, 4/6 Киев
+380445904508 +380445904508

Абонентна плата за енергоносії – практика цивілізованого європейського ринку

07.07.2017 15:08

Після невдалої спроби регулятора ввести з квітня 2017 року в практику розрахунків абонплату за газ, в Україні точаться гострі дискусії на тему уніфікації тарифної методики на основі європейського досвіду.

На жаль, українські політики зробили ставку на дискредитацію майбутньої реформи енергоринку з метою підвищення власних рейтингів. Замість конструктивного діалогу, ретельного аналізу європейського досвіду, розробки та впровадження ефективних законодавчо-нормативних механізмів щодо переведення вітчизняної енергосистеми на цивілізований ринковий шлях розвитку, політичні популісти всіляко гальмують початок реформ, дискредитуючи в очах українців логічні закони енергетичного сектору, за якими живуть розвинені країни світу.

Особливо палкі суперечки відбуваються навколо введення в систему розрахунків тарифу абонентної плати за обслуговування приєднаних до розподільчих мереж енергетичних потужностей споживчих об'єктів.

Як відомо, ця тема не нова. Починаючи з 2000 року, нормативно-правовими актами передбачені двоставкові тарифи на теплопостачання та гарячу воду. В тому самому році прийнято постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про введення абонентної плати в електроенергетиці, затверджено тарифи за використання приєднаних потужностей у гідроенергетиці. Законом "Про електроенергетику" передбачено впровадження ставки за використання потужності електричних мереж. Крім того, нещодавно прийнятий Закон "Про ринок електроенергії" також передбачає новий механізм тарифоутворення, завдяки якому повинно бути досягнуто основне завдання – забезпечити високу якість і безперебійне постачання енергоносіїв кінцевим споживачам.

Підкреслюю, модель тарифоутворення, за якої споживачі окремо платять за товар і послуги енергокомпаній, уже довгий час успішно діє у більшості європейських країн. Наприклад, класична формула європейського тарифоутворення передбачає  розподіл тарифу на три рівні складові: третина – вартість енергоносія, третина – утримування розподільчих мереж, третина – податки. При цьому трохи менше третини тарифу становить абонентна плата за доступ споживача до енергомереж.

В Європі вона дозволяє компенсувати постійні витрати енергетичних компаній, покривати видатки на амортизацію, ремонт устаткування, заробітну плату обслуговуючого персоналу. Навіть якщо споживач тимчасово не використовує енергоносії, він все одно платить за обслуговування мереж, можливість у будь-який момент запалити газову конфорку чи ввімкнути світло.

Простіше кажучи, абонентна плата – це плата за цілодобовий і безперебійний доступ споживачів до розподільчих мереж. Якщо ж людина тимчасово не користується газом або електроенергією (наприклад, поїхала у відпустку), оператори так само мають витрати на обслуговування. Адже споживачеві не перекривають газ і не відключають його квартиру від електроенергії!

Введення у практику розрахунків абонентної плати в Україні продиктовано насамперед критичним станом розподільчих мереж, рівень зношування яких становить більше ніж 60%. При діючій застарілій методиці розрахунків частка операторів ринку становить усього 5–8% від встановленого НКРЕКП тарифу, що не дозволяє модернізувати об'єкти енергетичної інфраструктури. Звідси збої в подачі енергоносія, часті аварійні ситуації, надмірно тривалі ремонтні роботи.

Абоненти повинні розуміти, що введення абонплати не спричинить зростання тарифу. Розцінки визначає ринок. У разі виникнення об'єктивних причин для підвищення тарифів відповідно зросте й розмір абонентної плати. Інакше кажучи, введення абонентної плати повинно відбутися за рахунок розподілу діючого тарифу, а не його одноразового зростання.

В Уряді та НКРЕКП добре усвідомлюють необхідність вживання заходів, спрямованих на раціональний розподіл енергоносіїв, підтримку в працездатному стані й розвиток мереж. Разом із тим критика на адресу Регулятора у разі спроби ввести абонентну плату за газ цілком виправдана.

Затверджена НКРЕКП нова тарифна система не враховувала низку проблемних нюансів. У результаті формула розрахунків абонентної плати могла боляче вдарити по гаманцях побутових споживачів, які використовують на місяць невеликі обсяги – від 5 до 10 куб. м блакитного палива.

Як відомо, у формулу розрахунків абонентної плати включено затверджений Регулятором тариф – вартість 1 куб. м газу приєднаної потужності споживачів, помножена на цілодобову максимальну пропускну здатність лічильників газу протягом календарного місяця, коефіцієнт максимального абсолютного тиску газу в мережі та ставку ПДВ.

Однак Регулятор не врахував того, що пропускна здатність газових лічильників суттєво перевищує реальні обсяги споживаного населенням палива. Крім того, у побутових споживачів установлені різні за потужністю прилади обліку. Зокрема, вони розраховані на 2,5, 4, 6 і 10 кубометрів на годину. За розрахунками Регулятора, середній розмір абонентної плати (з урахуванням пропускної здатності лічильників) становить 92 грн на місяць, що суттєво перевищує кінцеву вартість газу у разі сумарних обсягів споживання 5–10 куб. м з урахуванням нині діючої роздрібної ціни 1 куб. м (6,9 грн).

Інакше кажучи, особливості, що виникли у розрахунках абонплати, могли призвести до різкого збільшення плати за газ для великої частини населення, що, власне, і викликало шквал соціального невдоволення.

На мій погляд, Регулятору вдалося б уникнути критики на свою адресу, якби для таких груп споживачів були встановлені знижувальні коефіцієнти або мінімальна фіксована ставка на час перехідного періоду. Крім того, одним з основних методів усунення тарифного дисбалансу повинна стати державна програма зі встановлення побутовим споживачам уніфікованих лічильників з мінімальною пропускною здатністю. Ці заходи дозволили б провести тарифну реформу в енергетиці безболісно для мільйонів українських споживачів.

Маємо сподіватися, що Уряд і НКРЕКП разом з операторами ринку та профільними експертами використають європейський досвід і нормативно-правові акти для проведення реалістичної, ефективної реформи в енергетичному секторі України.


ІРИНА ЗАВАДА Президент Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України

Біографічна довідка:

Ірина Завада була призначена Президентом Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України 21 грудня 2020. З 2014 року обіймає посаду заступника Генерального директора з  регуляторної політики АТ «Вінницяобленерго». Працювала на посаді заступника Генерального директора в таких провідних енергетичних компаніях як ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання», ПрАТ «Підприємство з експлуатації електричних мереж «Центральна енергетична компанія», ВАТ ЕК «Дніпрообленерго». Впродовж більш ніж 25-річного досвіду роботи займала керівні посади в сфері корпоративних фінансів та комунікацій з питань розвитку бізнесу, тарифоутворення, інвестицій, у тому числі керувала відділом з регулювання нафтогазового комплексу НКРЕКП. Вищу освіту отримала в 1987 році в Київському національному університеті будівництва та архітектури та в 2003 році в Міжрегіональній академії управління  персоналом. Має Сертифікат про закінчення  навчального курсу Світового Банку щодо регулювання природних монополій (Університет у Флориді, США). В минулому член громадянського парламенту жінок України, комітет промислової політики.

Юрій Касіч Віце-Президент Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України

Біографічна довідка:

Юрій Касіч був призначений Віце-Президентом Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України 21 грудня 2020 року. З 2018 року і до цього часу працює директором ТОВ «ЄДИНИЙ ЕНЕРГОСТАНДАРТ», який є оператором частини малих ГЕС в Україні.
В 2014-2015 роках очолював ДП «НЕК «Укренерго». Починаючи з 1994 року працює лише в сфері енергетики. Впродовж кар’єри працював на керівних посадах в провідних енергопостачальних компаніях України. Вищу освіту отримав в 1994 році в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Експерт CIGRE.

Михайло Ільницький Член Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України

Біографічна довідка:

Ільницький Михайло був обраний Членом Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України 21 грудня 2020 року. З 2018 року працює в АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО" та на даний час обіймає посаду Голови Правління АТ "ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО". До того часу працював у ПАТ «Сумиобленерго» на посаді Комерційного директора та у ПАТ “Прикарпаттяобленерго” на посаді Заступника директора з енергозбуту по енергонагляду. Вищу освіту здобув у 2003 році у Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. У 2006 році закінчив Інститут післядипломної освіти Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. З 2019 року навчається у Міжнародному Інституті Менеджменту (Київ) за програмою SE MBA. Є депутатом Чернігівської обласної ради.

Андрій Поліщук Член Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України

Біографічна довідка:

Андрій Поліщук був обраний Членом Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж України 21 грудня 2020 року. З 2014 року займає посаду генерального директора АТ «Вінницяобленерго». У 2012 ­ 2014 рр. працював комерційним директором АТ «Вінницяобленерго» та ТОВ «Луганське енергетичне об’єднання». 2003 - 2012 роки працював заступником директора у Вінницьких міських електричних мережах. 1995 - 2003 роки займав різні посади у АТ «Вінницяобленерго». Вищу освіту здобув у 2001 р. у Вінницькому державному технічному університеті. У 2013 р. закінчив Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Кандидат технічних наук. Дисертацію захистив у 2011 році. З 2018 року - доцент кафедри електричних станцій та систем факультету електроенергетики та електромеханіки Вінницького національного технічного університету. Є депутатом Вінницької обласної Ради.

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: