Асоціація ОРЕМ-Україна
Суворова, 4/6 Киев
+380445904508 +380445904508

Абонентна плата за енергоносії – практика цивілізованого європейського ринку

07.07.2017 15:08

Після невдалої спроби регулятора ввести з квітня 2017 року в практику розрахунків абонплату за газ, в Україні точаться гострі дискусії на тему уніфікації тарифної методики на основі європейського досвіду.

На жаль, українські політики зробили ставку на дискредитацію майбутньої реформи енергоринку з метою підвищення власних рейтингів. Замість конструктивного діалогу, ретельного аналізу європейського досвіду, розробки та впровадження ефективних законодавчо-нормативних механізмів щодо переведення вітчизняної енергосистеми на цивілізований ринковий шлях розвитку, політичні популісти всіляко гальмують початок реформ, дискредитуючи в очах українців логічні закони енергетичного сектору, за якими живуть розвинені країни світу.

Особливо палкі суперечки відбуваються навколо введення в систему розрахунків тарифу абонентної плати за обслуговування приєднаних до розподільчих мереж енергетичних потужностей споживчих об'єктів.

Як відомо, ця тема не нова. Починаючи з 2000 року, нормативно-правовими актами передбачені двоставкові тарифи на теплопостачання та гарячу воду. В тому самому році прийнято постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) про введення абонентної плати в електроенергетиці, затверджено тарифи за використання приєднаних потужностей у гідроенергетиці. Законом "Про електроенергетику" передбачено впровадження ставки за використання потужності електричних мереж. Крім того, нещодавно прийнятий Закон "Про ринок електроенергії" також передбачає новий механізм тарифоутворення, завдяки якому повинно бути досягнуто основне завдання – забезпечити високу якість і безперебійне постачання енергоносіїв кінцевим споживачам.

Підкреслюю, модель тарифоутворення, за якої споживачі окремо платять за товар і послуги енергокомпаній, уже довгий час успішно діє у більшості європейських країн. Наприклад, класична формула європейського тарифоутворення передбачає  розподіл тарифу на три рівні складові: третина – вартість енергоносія, третина – утримування розподільчих мереж, третина – податки. При цьому трохи менше третини тарифу становить абонентна плата за доступ споживача до енергомереж.

В Європі вона дозволяє компенсувати постійні витрати енергетичних компаній, покривати видатки на амортизацію, ремонт устаткування, заробітну плату обслуговуючого персоналу. Навіть якщо споживач тимчасово не використовує енергоносії, він все одно платить за обслуговування мереж, можливість у будь-який момент запалити газову конфорку чи ввімкнути світло.

Простіше кажучи, абонентна плата – це плата за цілодобовий і безперебійний доступ споживачів до розподільчих мереж. Якщо ж людина тимчасово не користується газом або електроенергією (наприклад, поїхала у відпустку), оператори так само мають витрати на обслуговування. Адже споживачеві не перекривають газ і не відключають його квартиру від електроенергії!

Введення у практику розрахунків абонентної плати в Україні продиктовано насамперед критичним станом розподільчих мереж, рівень зношування яких становить більше ніж 60%. При діючій застарілій методиці розрахунків частка операторів ринку становить усього 5–8% від встановленого НКРЕКП тарифу, що не дозволяє модернізувати об'єкти енергетичної інфраструктури. Звідси збої в подачі енергоносія, часті аварійні ситуації, надмірно тривалі ремонтні роботи.

Абоненти повинні розуміти, що введення абонплати не спричинить зростання тарифу. Розцінки визначає ринок. У разі виникнення об'єктивних причин для підвищення тарифів відповідно зросте й розмір абонентної плати. Інакше кажучи, введення абонентної плати повинно відбутися за рахунок розподілу діючого тарифу, а не його одноразового зростання.

В Уряді та НКРЕКП добре усвідомлюють необхідність вживання заходів, спрямованих на раціональний розподіл енергоносіїв, підтримку в працездатному стані й розвиток мереж. Разом із тим критика на адресу Регулятора у разі спроби ввести абонентну плату за газ цілком виправдана.

Затверджена НКРЕКП нова тарифна система не враховувала низку проблемних нюансів. У результаті формула розрахунків абонентної плати могла боляче вдарити по гаманцях побутових споживачів, які використовують на місяць невеликі обсяги – від 5 до 10 куб. м блакитного палива.

Як відомо, у формулу розрахунків абонентної плати включено затверджений Регулятором тариф – вартість 1 куб. м газу приєднаної потужності споживачів, помножена на цілодобову максимальну пропускну здатність лічильників газу протягом календарного місяця, коефіцієнт максимального абсолютного тиску газу в мережі та ставку ПДВ.

Однак Регулятор не врахував того, що пропускна здатність газових лічильників суттєво перевищує реальні обсяги споживаного населенням палива. Крім того, у побутових споживачів установлені різні за потужністю прилади обліку. Зокрема, вони розраховані на 2,5, 4, 6 і 10 кубометрів на годину. За розрахунками Регулятора, середній розмір абонентної плати (з урахуванням пропускної здатності лічильників) становить 92 грн на місяць, що суттєво перевищує кінцеву вартість газу у разі сумарних обсягів споживання 5–10 куб. м з урахуванням нині діючої роздрібної ціни 1 куб. м (6,9 грн).

Інакше кажучи, особливості, що виникли у розрахунках абонплати, могли призвести до різкого збільшення плати за газ для великої частини населення, що, власне, і викликало шквал соціального невдоволення.

На мій погляд, Регулятору вдалося б уникнути критики на свою адресу, якби для таких груп споживачів були встановлені знижувальні коефіцієнти або мінімальна фіксована ставка на час перехідного періоду. Крім того, одним з основних методів усунення тарифного дисбалансу повинна стати державна програма зі встановлення побутовим споживачам уніфікованих лічильників з мінімальною пропускною здатністю. Ці заходи дозволили б провести тарифну реформу в енергетиці безболісно для мільйонів українських споживачів.

Маємо сподіватися, що Уряд і НКРЕКП разом з операторами ринку та профільними експертами використають європейський досвід і нормативно-правові акти для проведення реалістичної, ефективної реформи в енергетичному секторі України.


Григоровський
Віталій Володимирович
Президент Асоціації операторів розподільчих електричних мереж

Біографічна довідка:

1960 р.н. Дипломований економіст, магістр МВА. Заслужений економіст України. Загальний стаж професійної діяльності – 36 років. 10 років працював у економічному й енергетичному департаментах Секретаріату Кабінету Міністрів України, зокрема, керував сектором моніторингу енергозбереження та регулювання електроенергетики. 2003–2006 рр. перший заступник голови Держкоменергозбереження України, 20062011 рр. заступник та перший заступник голови НАЕР, 20112014 рр. перший заступник голови Держенергоефективності України.

Дубовик
Сергій Федорович
Член Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж

Біографічна довідка:

1961 р.н. Має чотири вищі освіти, дві з яких отримані в європейських вишах. Кандидат наук з державного управління, доцент. Фахівець у сфері паливно-енергетичного комплексу з 30-річним стажем професійної діяльності. Працював у паливно-енергетичному управлінні Секретаріату Кабінету Міністрів Украіни (19972011 рр.), у т.ч. п’ять років  на посаді начальника відділу електроенергетики. 20112015 рр. заступник голови Держенергоефективності Украіни, головним напрямом  роботи якого був розвиток відновлюваної енергетики.

Киричок
Олександр Семенович
Член Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж

Біографічна довідка:

Кандидат технічних наук, доцент. Академік Академії енергетики України. Провідний фахівець у сфері енергоефективності та енергозбереження, стратегічного планування програм і заходів енергоефективності в різних галузях промисловості України. Має великий досвід роботи в урядових органах державного управління – Державній інспекції з енергозбереження та Державному агентстві з енергоефективності та енергозбереження України. Постійний учасник міжнародних науково-технічних конференцій. Автор більше ніж 50 наукових робіт з питань енергозбереження у вітчизняних та зарубіжних профільних виданнях.

Гридасов
Олександр Іванович
Член Президії Асоціації операторів розподільчих електричних мереж

Біографічна довідка:

1941 р.н. Працював начальником відділу ціноутворення Мінекономіки України. Займав посаду члена НКРЕ України та голови НКРЕ України.

К сожалению, браузер, которым вы пользуетесь, морально устарел,
и не может нормально отображать сайт.

Пожалуйста, скачайте любой из следующих браузеров: